Чоловік увійшов у дім і ахнув…

Півроку тому йому подарували маленького кошеняти, якого назвали Булькою. Племінниця, яка іноді приїжджала до нього у гості разом із сім’єю, знайшла малечу на вулиці. І, передаючи його, промовила:
— Ти живеш сам. Досі собі пари не знайшов. Робота у тебе нервова — водій тролейбуса. Прийдеш додому, а тут тобі раді. Коти — вони затишок створюють та спокій…

Ось як! Він і повірив. Чому б і ні, подумав. Може, й справді. Приходиш з роботи, увесь знервований від пасажирів та водіїв, які не хочуть поступатися дорогою, а тут тобі — лежить спокійно на дивані. Мявчить та муркоче. Радіє, лізе на руки та чеше пузо.

Звичайно, ви, шановні, вже здогадалися — так він міркував лише через недосвід. Кіт не виправдав його очікувань. Із чемного малечі перетворився на юнака-біснуватого. Сидіти на руках не любив, а от бешкетувати… О, це завжди!

Через недосвід чоловік придбав мухобійку, якою лупив мух. Маленьких, швидких, чи величезних, яких у нас називають гівнюками.
І Булька спостерігав за цим процесом дуже уважно. Напевно, збирав інформацію. А одного дня вирішив зробити приємне своїй людині. І зробив…

Тепер повернемося до того моменту, з якого почали.

***

Чоловік увійшов у дім і ахнув. Нічого! Ровним рахунком нічого більше не стояло на своїх місцях. Розгардіяш був такий, що можна було подумати — дві банди розбійників влаштували у його хаті бійку, і билися вони… ломами!

Стільці перевернуті. Вази, склянки й усе, що стояло на столі, підвіконнях чи тумбочках, тепер прикрашало підлогу рівномірним килимом зі скла, глини та пластику.

Штори нагадували стрічки спідниці модниці, а на кухні… Кетчуп змішувався із солоними помідорами та варенням. Поруч акуратними гірками лежали сіль, цукор та перець. Вилки та ложки валялися купками. Кухонні штори зірвані разом із карнизами і лежали серед усього цього розкоші, а на абсолютно чистому столі…

Сиів дуже задоволений Булька, а перед ним лежала муха. Величезна, як літак. Він дивився на чоловіка поглядом переможця і самозадоволено муркотів.

Ну от! Зараз людина його похвалить. Цілий день, не покладаючи лап, він носився по хаті, ловлячи цю нахабну муху. Втомився жахливо, але спіймав! І тепер може пред’явити її та отримати гідну винагороду.

Від таких приємних думок Булька аж перебирав лапками.

Чоловік підняв стілець і сів. Він не знав, з чого почати: прибирати, вечеряти чи лаяти Бульку, але довго роздумувати не довелося. Задзвонив дзвінок у двері. Він підвівся, пройшов у передпокій і відчинив. Його подив лише зріс.

У коридорі стояли троє поліцейських, а за ними — з десяток сусідів. Полісмени тримали руки на пістолетах.

— Нам дзвонили… — почав один.
— Багато разів, — додав інший. — Казали, що у вас у квартирі відбувається щось жахаюче. Падає меблі, б’ється посуд. Чути страшний вовчий виття. Дозвольте пройти та переконатись, що все гаразд, а ви… на всяк випадок… підніміть руки, складіть їх на потилиці та відійдіть у кут.

Сусіди дивилися на чоловіка з осудувальним страхом.

— А-а… Ось воно як, — промовив чоловік. І додав: — Заходьте, будь ласка!

Він відійшов у кут і склав руки на голову.

Полісмени ходили по хаті, оглядаючи руїни, і щось шукали.

— Що саме? — зацікавився чоловік.

— Тіло, — відповів один із поліцейських. — І ваше пояснення того, що тут сталося.

— А, тіло! Тіло я вам зараз покажу, — погодився чоловік.

Полісмени миттєво напружилися, руки знову на пістолетах. Обережно, біля стіни, чоловік пройшов до кухні. Розкрив двері і зробив широкий жест:

— Будь ласка! — сказав він. — Ось тіло.

Полісмени, відсунувши його, увірвалися до кухні.

Тіло сиділо на столі і нахабно посміхалося. Тілу подобалася увага. А перед ним лежала муха.

Кілька секунд у кімнаті стояла тиша, поки полісмени приходили до тями. Першим засміявся той, що першим й заговорив, а потім прорвало й решту.

Вони реготали без упину, а Булька дивився на них з піднесенням, ніби казав: «Бачиш? Усі задоволені. Значить, я не даремно стараІ з того дня чоловік, Булька та жінка з першого поверху жили разом, навчаючись терпінню, сміху та тому, що справжнє щастя інколи приходить у вигляді маленького кота та великого безладу.